^Нагору

foto1 foto2 foto3 foto4 foto5

Купить авторегистраторы и видеорегистраторы можно на nachodki.ru
Вівторок, 29 березня 2016 08:32

Людмила Данилюк

Автор 

Студентка педагогічного факультету Людмила Данилюк представила персональну виставку виробів із соломи

24 березня відкрилася персональна виставка виробів із соломи студентки VI курсу педагогічного факультету спеціальності «Образотворче мистецтво» (декан — професор Наталія Ігнатенко) Людмили Данилюк. Науковим керівником юної майстрині є кандидат педагогічних наук, доцент Тетяна Носаченко

Людмила Данилюк родом із Волині. Навчалася у Купичівській загальноосвітній школі № 1. Ще в 12-річному віці почала відвідувати шкільний гурток «Житечко» під керівництвом Заслуженого майстра України, вчителя вищої категорії, члена Спілки художників України Марії Кравчук. Саме вона й  прищепила маленькій Людмилі любов до плетіння із соломи і надихнула на створення власних виробів.

Неодноразово Людмила Данилюк була переможницею міжнародних та всеукраїнських конкурсів і фестивалів. Так, зокрема, брала участь у Всеукраїнському фестивалі «Солом’яний бичок», обласному конкурсі «Натхнення», стала переможцем обласного і Всеукраїнського фестивалю дитячої та юнацької творчості «Звичайне диво», переможцем Міжнародного фестивалю дитячої творчості «Золотий лелека» (2009-2010 рр.), лауреатом «Всеукраїнського фестивалю Різдвяних зірок», переможцем І премії Різдвяної атрибутики 2015 року в Переяслав-Хмельницькому музеї народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини.

Ось як про своє захоплення розповідає сама Людмила Данилюк: 

— Солома завжди була пластичним матеріалом для створення різних обрядових атрибутів і прикрас. Обрядова творчість, пов’язана із соломою, представляла матеріальну й духовну культуру землеробів, закладала основи соломоплетіння, сформувала основні ремісничі й художньо-образні прийоми цього виду народного декоративно-прикладного мистецтва.

Заготовити солому просто: потрібно нарізати кусочки пшеничного стебла від колінця, пов’язувати у пучки і тримати у сухому місці. Потім намочити соломку в теплій воді, від чого вона стає м’якою, і через 10 хвилин покласти на газету, щоб стекла вода. Розмочену соломку розрізають навпіл або тільки з одного боку, розгладжують праскою або ножиком з обох боків, розкладають між двома аркушами паперу і притискають книгою.

Можна заготовляти солому різних відтінків — від золотистої до темно-коричневої. Це залежить від того, як довго триматимемо праску на соломі: прогладити швидко — залишиться світлий колір, потримати праску довго — колір стане темнішим, а ще довше — і зовсім коричневим. Солому слід тримати в окремих папках або конвертах.

Для плетіння використовують переважно житню солому. Серед злакових рослин стебло жита має найбільшу довжину та міцність. Він складається з 4-5 міжвузлів — колін. Пшенична солома також придатна для плетіння, але вона коротша, жорсткіша і товстіша від житньої. Її використовують у тих регіонах, де не росте жито.

Для виготовлення солом’яної скульптури використовують верхню, більш тонку і довгу частину стебла житньої соломки. У тих випадках, коли роблять великі скульптурні зображення, використовують стебло повністю. 

Щоб соломка добре згиналася, її замочують у воді. Плести треба щільно, окремі пучки необхідно міцно зв’язувати, оскільки при висиханні соломка осідає, плетіння слабне. Щоб надати гнучкості соломці в процесі виготовлення плетінок і деталей, її зволожують, опускаючи в лоток із водою.

Для своїх робіт майстриня використовує в основному житню солому лише природніх кольорів та відтінків. Солом’яні капелюшки, сумки, вінки, квіти, прикраси, тварини, ляльки… Майстрині під силу зробити будь-яку річ із соломи. Вона вміє дивувати своїми виробами. 

Тож пориньте у дивовижний світ виробів юної майстрині та отримайте ковток повітря від побачених витворів. 

 

Ольга Науменко

фахівець редакційно-видавничого відділу університету 

 

 

Читати 281 разів