^Нагору

foto1 foto2 foto3 foto4 foto5

На сайте nachodki.ru можно купить фонари
Вівторок, 29 березня 2016 07:49

«З любов’ю до рідної землі»

Автор 

Персональна виставка «З любов’ю до рідної землі» від студентки педагогічного факультету Ольги Мацько

Нещодавно в університеті відкрилася персональна виставка творчих робіт студентки педагогічного факультету (декан, професор Наталія Ігнатенко) Ольги Мацько, яка має чарівну назву «З любов’ю до рідної землі». Керівником виставки є кандидат педагогічних наук, член спілки дизайнерів України Ольга Стрілець.    

Юна майстриня родом з міста Харкова. Навчалася у Миргородському керамічному технікумі імені  М. Гоголя. На сьогоднішній день – студентка нашого вишу, яка навчається на 4 курсі спеціальності «Образотворче мистецтво» заочної форми навчання, а також вчитель Богуславської школи мистецтв класу «Образотворче мистецтво». Ольга Мацько працює у техніці вишивка, ткацтво, кераміка, витинанка, Петриківський розпис, писанка, графіка, малярство на склі, печворк, акварельний та олійний живопис. 

Брала участь у Всеукраїнських та Міжнародних виставках. Її роботи з декоративно-прикладного мистецтва представлені у містах Борисполі, Бережанах, Переяславі-Хмельницькому (музей Г. Сковороди), Києві (Національний музей народної творчості) та інших. 

На виставці «З любов’ю до рідної землі»,  представлені картини в техніці Петриківського розпису: картини на полотні, рушникові орнаменти, декоративний посуд. 

За словами майстрині Ольги Мацько

– Початок свого розвитку Петриківський розпис бере з настінного малювання, яке було поширене в Україні з давніх часів. Декоративна композиція виконувалася з уяви, без попередніх начерків, тому це вимагало досконалої вправності, чіткості ліній, їх плавності, гармонії. Майстри, які володіли досконалою технікою та були наділені художнім смаком завжди перебували  у  пошані. 

     Петриківські художники малюють переважно саморобними пензликами, зробленими з котячої шерсті (так звані «кошачки»). У сік рослин раніше додавали яєчний жовток, і цими природними фарбами господині розмальовували свої будинки всередині і ззовні. Малюнки не були розраховані на довге життя. Раз на рік, під свято Великодня, всі настінні розписи змивали і наносили нові.

На початку XIX століття розпис уже наносили на предмети домашнього начиння — посуд, скрині, брички. Пізніше, коли в продажу з’явився папір почали створювати так звані «мальовки» — картини на папері.

Петриківський розпис дуже багатий на символи. Наприклад калина –  символ України, маки – символ любові, васильки символізують молоде покоління, а символ жар-птаха приносить щастя та достаток у дім. 

Художній світ молодої мисткині – це дивовижне поєднання емоційності та врівноваженості, реальності й казковості, вишуканих ліній та мінливих кольорів, традицій і нестримних пошуків миттєвостей гармонії. Її роботи ніби випромінюють любов до квітучої української природи, життєствердність, святковість та світлосяйність. У кожній роботі відчувається неповторний індивідуальний стиль і висока культура виконання. 

 

 

 

 

 

Ольга Науменко

фахівець редакційно-видавничого відділу університету

 

 

Читати 323 разів