^Нагору

foto1 foto2 foto3 foto4 foto5

Авто и видеорегистраторы продаются здесь

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»

Педагогічний факультет

Кафедра практичної психології

 

29 березня 2016 року в Переяслав-Хмельницькому державному педагогічному університеті імені Григорія Сковороди було проведено І Всеукраїнський методологічний семінар-практикум «ПСИХОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ОСОБИСТОСТІ В ЕКСТРЕМАЛЬНИХ ОБСТАВИНАХ ТА КРИЗОВИХ УМОВАХ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ». Роботу було зорганізовано Центром кризового консультування та психотерапії ПМПС при Університеті та Українським науково-методичним центром практичної психології і соціальної роботи, спільно з лабораторією педагогічних технологій початкової освіти та Переяслав-Хмельницькою міською радою. До організації семінару та активної участи долучився професорсько-викладацький склад кафедр психології, практичної психології, валеології та медико-біологічних дисциплін.

Середа, 30 березня 2016 12:03

Пісенний конкурс"Веснянінаспіви - 2016"

Автор

В університеті відбувся грандіозний пісенний конкурс 

«Весняні наспіви – 2016»

А пісня – це душа. 

З усіх потреб потреба…

Іван Драч

25 березня в актовій залі Переяслав-Хмельницького педагогічного університету імені Григорія Сковороди вже традиційно відбувся VII Всеукраїнський вокальний конкурс «Весняні наспіви – 2016». Організатором конкурсу виступили деканат педагогічного факультету на чолі з професором Наталією Ігнатенко та кафедра мистецьких дисциплін. 

Метою конкурсу «Весняні наспіви» є активізація та подальший розвиток вокального мистецтва серед учнівської молоді; виявлення та підтримка молодих талантів, залучення учнівської молоді до світових художніх цінностей; збагачення репертуару виконавців високохудожніми національними зразками; виховання високо-естетичної культури, а також відбір талановитої молоді до вступу у наш вищий навчальний заклад. 

З вітальним словом до гостей та учасників конкурсу звернулася доктор мистецтвознавства, професор Тетяна Мартинюк. Вона побажала всім учасникам конкурсу успіхів, творчого натхнення та перемоги. 

Проведення конкурсу проходило по двох номінаціях: народна та естрадна пісня. За умовами конкурсу кожен з учасників у номінації «народна пісня» мав змогу продемонструвати свої вокальні здібності у виконанні української народної пісні. Вокалісти, які виступали у номінації «естрадна пісня», мали виконати два твори: твір українського композитора в сучасній обробці та естрадний твір зарубіжного автора. 

А оцінювало талановитих вокалістів справедливе журі у складі доктора мистецтвознавства, професора Тетяни Мартинюк, кандидата мистецтвознавства, доцента Анатолія Мартинюка, Заслужених працівників культури України, доцентів кафедри мистецьких дисциплін Миколи Колоса та Миколи Губаря, кандидатів педагогічних наук Лариси Кожевнікової та Людмили Кондратової, старших викладачів кафедри мистецьких дисциплін Олени Ткаченко, Антоніни Карпенко і Алли Захарченко

Конкурс проходив на високому творчому та професійному рівні. При виконанні музичних творів журі враховувало змістовність, технічну досконалість, сценічну культуру виконання, артистизм конкурсантів. А глядачі щирими та бурхливими оплесками підтримували юних співаків, адже вони подарували глядачам незабутні хвилини спілкування з мистецтвом. 

За підсумками конкурсу у номінації «народна пісня» перемогу отримали: 

І місце – Софія Мащенко (Канівський коледж культури і мистецтв); 

ІІ місце – Віталій Білан (Бердичівський педагогічний коледж), Анастасія Рибарук та Дарина Шаблевська (Київська ДМШ № 23);

ІІІ місце – Вікторія Лоцька (Бердичівський педагогічний коледж), Валентина Мусієнко і Вероніка Семенюк (Київська ДМШ № 23).

У номінації «естрадна пісня» місця були розподілені таким чином:

І місце – Катерина Калитенко (Богуславський гуманітарний коледж), Анна Ляч (Переяслав-Хмельницька ЗОШ № 7); 

ІІ місце – Андрій Бондаренко (Богуславський гуманітарний коледж), Марина Матусова (Березанський центр дитячої та юнацької творчості «Надія»); 

ІІІ місце – Василина Євменова (Канівський коледж культури і мистецтв), Тетяна Тимошенко (Богуславський гуманітарний коледж), Даниїл Дрок (Петрівська школа мистецтв, Києво-Святошинський район). 

Переможці конкурсу були нагороджені дипломами та подарунками, а їхні керівники – подяками. 

Слід зазначити, що за роки існування конкурсу «Весняні наспіви – 2016» деякі вже колишні його учасники нині є студентами нашого вишу, удосконалюють свою майстерність та завойовують призові місця на інших Всеукраїнських та Міжнародних конкурсах. Надзвичайно приємно, що на VII Всеукраїнський вокальний конкурс «Весняні наспіви – 2016» привезли своїх вихованців колишні студенти Переяслав-Хмельницького педагогічного університету імені Григорія Сковороди, а нині шановані вчителі шкіл та викладачі коледжів.

Тож щиро вітаємо переможців конкурсу «Весняні наспіви – 2016», бажаємо успіхів у навчанні, творчого натхнення, нових перемог та здобутків.  

Ольга Науменко, 

фахівець редакційно-видавничого відділу  університету

Фотозвіт

Вівторок, 29 березня 2016 08:32

Людмила Данилюк

Автор

Студентка педагогічного факультету Людмила Данилюк представила персональну виставку виробів із соломи

24 березня відкрилася персональна виставка виробів із соломи студентки VI курсу педагогічного факультету спеціальності «Образотворче мистецтво» (декан — професор Наталія Ігнатенко) Людмили Данилюк. Науковим керівником юної майстрині є кандидат педагогічних наук, доцент Тетяна Носаченко

Людмила Данилюк родом із Волині. Навчалася у Купичівській загальноосвітній школі № 1. Ще в 12-річному віці почала відвідувати шкільний гурток «Житечко» під керівництвом Заслуженого майстра України, вчителя вищої категорії, члена Спілки художників України Марії Кравчук. Саме вона й  прищепила маленькій Людмилі любов до плетіння із соломи і надихнула на створення власних виробів.

Неодноразово Людмила Данилюк була переможницею міжнародних та всеукраїнських конкурсів і фестивалів. Так, зокрема, брала участь у Всеукраїнському фестивалі «Солом’яний бичок», обласному конкурсі «Натхнення», стала переможцем обласного і Всеукраїнського фестивалю дитячої та юнацької творчості «Звичайне диво», переможцем Міжнародного фестивалю дитячої творчості «Золотий лелека» (2009-2010 рр.), лауреатом «Всеукраїнського фестивалю Різдвяних зірок», переможцем І премії Різдвяної атрибутики 2015 року в Переяслав-Хмельницькому музеї народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини.

Ось як про своє захоплення розповідає сама Людмила Данилюк: 

— Солома завжди була пластичним матеріалом для створення різних обрядових атрибутів і прикрас. Обрядова творчість, пов’язана із соломою, представляла матеріальну й духовну культуру землеробів, закладала основи соломоплетіння, сформувала основні ремісничі й художньо-образні прийоми цього виду народного декоративно-прикладного мистецтва.

Заготовити солому просто: потрібно нарізати кусочки пшеничного стебла від колінця, пов’язувати у пучки і тримати у сухому місці. Потім намочити соломку в теплій воді, від чого вона стає м’якою, і через 10 хвилин покласти на газету, щоб стекла вода. Розмочену соломку розрізають навпіл або тільки з одного боку, розгладжують праскою або ножиком з обох боків, розкладають між двома аркушами паперу і притискають книгою.

Можна заготовляти солому різних відтінків — від золотистої до темно-коричневої. Це залежить від того, як довго триматимемо праску на соломі: прогладити швидко — залишиться світлий колір, потримати праску довго — колір стане темнішим, а ще довше — і зовсім коричневим. Солому слід тримати в окремих папках або конвертах.

Для плетіння використовують переважно житню солому. Серед злакових рослин стебло жита має найбільшу довжину та міцність. Він складається з 4-5 міжвузлів — колін. Пшенична солома також придатна для плетіння, але вона коротша, жорсткіша і товстіша від житньої. Її використовують у тих регіонах, де не росте жито.

Для виготовлення солом’яної скульптури використовують верхню, більш тонку і довгу частину стебла житньої соломки. У тих випадках, коли роблять великі скульптурні зображення, використовують стебло повністю. 

Щоб соломка добре згиналася, її замочують у воді. Плести треба щільно, окремі пучки необхідно міцно зв’язувати, оскільки при висиханні соломка осідає, плетіння слабне. Щоб надати гнучкості соломці в процесі виготовлення плетінок і деталей, її зволожують, опускаючи в лоток із водою.

Для своїх робіт майстриня використовує в основному житню солому лише природніх кольорів та відтінків. Солом’яні капелюшки, сумки, вінки, квіти, прикраси, тварини, ляльки… Майстрині під силу зробити будь-яку річ із соломи. Вона вміє дивувати своїми виробами. 

Тож пориньте у дивовижний світ виробів юної майстрині та отримайте ковток повітря від побачених витворів. 

Вівторок, 29 березня 2016 08:20

Виставка виробів із соломи

Автор

Студентка педагогічного факультету Людмила Данилюк представила персональну виставку виробів із соломи

24 березня відкрилася персональна виставка виробів із соломи студентки VI курсу педагогічного факультету спеціальності «Образотворче мистецтво» (декан — професор Наталія Ігнатенко) Людмили Данилюк. Науковим керівником юної майстрині є кандидат педагогічних наук, доцент Тетяна Носаченко

Людмила Данилюк родом із Волині. Навчалася у Купичівській загальноосвітній школі № 1. Ще в 12-річному віці почала відвідувати шкільний гурток «Житечко» під керівництвом Заслуженого майстра України, вчителя вищої категорії, члена Спілки художників України Марії Кравчук. Саме вона й  прищепила маленькій Людмилі любов до плетіння із соломи і надихнула на створення власних виробів.

Неодноразово Людмила Данилюк була переможницею міжнародних та всеукраїнських конкурсів і фестивалів. Так, зокрема, брала участь у Всеукраїнському фестивалі «Солом’яний бичок», обласному конкурсі «Натхнення», стала переможцем обласного і Всеукраїнського фестивалю дитячої та юнацької творчості «Звичайне диво», переможцем Міжнародного фестивалю дитячої творчості «Золотий лелека» (2009-2010 рр.), лауреатом «Всеукраїнського фестивалю Різдвяних зірок», переможцем І премії Різдвяної атрибутики 2015 року в Переяслав-Хмельницькому музеї народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини.

Ось як про своє захоплення розповідає сама Людмила Данилюк

— Солома завжди була пластичним матеріалом для створення різних обрядових атрибутів і прикрас. Обрядова творчість, пов’язана із соломою, представляла матеріальну й духовну культуру землеробів, закладала основи соломоплетіння, сформувала основні ремісничі й художньо-образні прийоми цього виду народного декоративно-прикладного мистецтва.

Заготовити солому просто: потрібно нарізати кусочки пшеничного стебла від колінця, пов’язувати у пучки і тримати у сухому місці. Потім намочити соломку в теплій воді, від чого вона стає м’якою, і через 10 хвилин покласти на газету, щоб стекла вода. Розмочену соломку розрізають навпіл або тільки з одного боку, розгладжують праскою або ножиком з обох боків, розкладають між двома аркушами паперу і притискають книгою.

Можна заготовляти солому різних відтінків — від золотистої до темно-коричневої. Це залежить від того, як довго триматимемо праску на соломі: прогладити швидко — залишиться світлий колір, потримати праску довго — колір стане темнішим, а ще довше — і зовсім коричневим. Солому слід тримати в окремих папках або конвертах.

Для плетіння використовують переважно житню солому. Серед злакових рослин стебло жита має найбільшу довжину та міцність. Він складається з 4-5 міжвузлів — колін. Пшенична солома також придатна для плетіння, але вона коротша, жорсткіша і товстіша від житньої. Її використовують у тих регіонах, де не росте жито.

Для виготовлення солом’яної скульптури використовують верхню, більш тонку і довгу частину стебла житньої соломки. У тих випадках, коли роблять великі скульптурні зображення, використовують стебло повністю. 

Щоб соломка добре згиналася, її замочують у воді. Плести треба щільно, окремі пучки необхідно міцно зв’язувати, оскільки при висиханні соломка осідає, плетіння слабне. Щоб надати гнучкості соломці в процесі виготовлення плетінок і деталей, її зволожують, опускаючи в лоток із водою.

Для своїх робіт майстриня використовує в основному житню солому лише природніх кольорів та відтінків. Солом’яні капелюшки, сумки, вінки, квіти, прикраси, тварини, ляльки… Майстрині під силу зробити будь-яку річ із соломи. Вона вміє дивувати своїми виробами. 

Тож пориньте у дивовижний світ виробів юної майстрині та отримайте ковток повітря від побачених витворів. 

Вівторок, 29 березня 2016 08:16

Ольга Нестеренко

Автор

Відкрилася персональна виставка робіт студентки педагогічного факультету Ольги Нестеренко «Березові барви»

Нещодавно в університеті відкрилася персональна виставка творчих робіт студентки педагогічного факультету (декан, професор Наталія Ігнатенко) Ольги Нестеренко, яка має захоплюючу назву, що полонить серце «Березові барви». Керівником виставки є кандидат педагогічних наук, член спілки дизайнерів України Ольга Стрілець.                 

Юна майстриня родом із Далекого Сходу. Навчалася мисткиня у Решетилівському ПТУ народних промислів та Одеському театральному художньо-технічному училищі. Сьогодні здобуває освіту в нашому виші. Зараз навчається на 4-му курсі педагогічного факультету, спеціальності «Образотворче мистецтво» заочної форми навчання.

Працює у техніці ручне ткацтво, писанкарство, різьба по дереву, акварельний та олійний живопис, графіка, розпис по шовку та багато інших технік.

Опановувати роботу з берести Ольга почала ще з дитинства. Вчилася за допомогою журналу, в якому було все чітко і ясно описано. Перші свої роботи починала з картин, елементів одягу і взуття. На даний час майстриня працює над більш складнішими виробами – виробляє сувеніри, предмети побуту. 

Ольга Нестеренко залюбки розповіла про роботу із кори берези:

– Береста – це верхній шар кори берези. У такій роботі, потрібно знати деякі правила і чітко дотримуватися їх, щоб не зашкодити дереву. По-перше, кору потрібно знімати лише з тієї берези, якій є 10 років. По-друге, її потрібно знімати лише в той період, коли цвіте жито. Знімати кору (бересту) потрібно дуже обережно і лише верхній шар кори – тоді дерево не загине і через деякий час відновиться. Береста – прекрасний матеріал для виготовлення різних виробів. Він екологічно чистий, вологостійкий, красивий і міцний. Добре піддається обробці. Якщо кора товста, то її розшаровують на безліч плівок, і вона залишається гнучкою і міцною. Але й з товстої кори можна робити різні вироби, наприклад, посуд. 

 Береста – чудовий матеріал, з якого можна створити надзвичайно тонкі і витончені предмети. Ці вироби відрізнятимуться від інших своєю унікальністю та красою. 

Ольга Нестеренко активно бере участь у Міжнародних та Всеукраїнських виставках. Авторські роботи Ольги знаходяться у художньому музеї міста Черкаси, а також у приватних колекціях Норвегії, Англії, Канади. 

Проводила майстер-клас в техніці «Робота з кори дерева» у Норвегії.

     

Вівторок, 29 березня 2016 08:09

«Березові барви»

Автор

Відкрилася персональна виставка робіт студентки педагогічного факультету Ольги Нестеренко «Березові барви»

Нещодавно в університеті відкрилася персональна виставка творчих робіт студентки педагогічного факультету (декан, професор Наталія Ігнатенко) Ольги Нестеренко, яка має захоплюючу назву, що полонить серце «Березові барви». Керівником виставки є кандидат педагогічних наук, член спілки дизайнерів України Ольга Стрілець.                 

Юна майстриня родом із Далекого Сходу. Навчалася мисткиня у Решетилівському ПТУ народних промислів та Одеському театральному художньо-технічному училищі. Сьогодні здобуває освіту в нашому виші. Зараз навчається на 4-му курсі педагогічного факультету, спеціальності «Образотворче мистецтво» заочної форми навчання.

Працює у техніці ручне ткацтво, писанкарство, різьба по дереву, акварельний та олійний живопис, графіка, розпис по шовку та багато інших технік.

Опановувати роботу з берести Ольга почала ще з дитинства. Вчилася за допомогою журналу, в якому було все чітко і ясно описано. Перші свої роботи починала з картин, елементів одягу і взуття. На даний час майстриня працює над більш складнішими виробами – виробляє сувеніри, предмети побуту. 

Ольга Нестеренко залюбки розповіла про роботу із кори берези:

– Береста – це верхній шар кори берези. У такій роботі, потрібно знати деякі правила і чітко дотримуватися їх, щоб не зашкодити дереву. По-перше, кору потрібно знімати лише з тієї берези, якій є 10 років. По-друге, її потрібно знімати лише в той період, коли цвіте жито. Знімати кору (бересту) потрібно дуже обережно і лише верхній шар кори – тоді дерево не загине і через деякий час відновиться. Береста – прекрасний матеріал для виготовлення різних виробів. Він екологічно чистий, вологостійкий, красивий і міцний. Добре піддається обробці. Якщо кора товста, то її розшаровують на безліч плівок, і вона залишається гнучкою і міцною. Але й з товстої кори можна робити різні вироби, наприклад, посуд. 

 Береста – чудовий матеріал, з якого можна створити надзвичайно тонкі і витончені предмети. Ці вироби відрізнятимуться від інших своєю унікальністю та красою. 

Ольга Нестеренко активно бере участь у Міжнародних та Всеукраїнських виставках. Авторські роботи Ольги знаходяться у художньому музеї міста Черкаси, а також у приватних колекціях Норвегії, Англії, Канади. 

Проводила майстер-клас в техніці «Робота з кори дерева» у Норвегії.

Вівторок, 29 березня 2016 07:57

Ольга Мацько

Автор

Персональна виставка «З любов’ю до рідної землі» від студентки педагогічного факультету Ольги Мацько

Нещодавно в університеті відкрилася персональна виставка творчих робіт студентки педагогічного факультету (декан, професор Наталія Ігнатенко) Ольги Мацько, яка має чарівну назву «З любов’ю до рідної землі». Керівником виставки є кандидат педагогічних наук, член спілки дизайнерів України Ольга Стрілець.    

Юна майстриня родом з міста Харкова. Навчалася у Миргородському керамічному технікумі імені  М. Гоголя. На сьогоднішній день – студентка нашого вишу, яка навчається на 4 курсі спеціальності «Образотворче мистецтво» заочної форми навчання, а також вчитель Богуславської школи мистецтв класу «Образотворче мистецтво». Ольга Мацько працює у техніці вишивка, ткацтво, кераміка, витинанка, Петриківський розпис, писанка, графіка, малярство на склі, печворк, акварельний та олійний живопис. 

Брала участь у Всеукраїнських та Міжнародних виставках. Її роботи з декоративно-прикладного мистецтва представлені у містах Борисполі, Бережанах, Переяславі-Хмельницькому (музей Г. Сковороди), Києві (Національний музей народної творчості) та інших. 

На виставці «З любов’ю до рідної землі»,  представлені картини в техніці Петриківського розпису: картини на полотні, рушникові орнаменти, декоративний посуд. 

За словами майстрині Ольги Мацько: 

– Початок свого розвитку Петриківський розпис бере з настінного малювання, яке було поширене в Україні з давніх часів. Декоративна композиція виконувалася з уяви, без попередніх начерків, тому це вимагало досконалої вправності, чіткості ліній, їх плавності, гармонії. Майстри, які володіли досконалою технікою та були наділені художнім смаком завжди перебували  у  пошані. 

     Петриківські художники малюють переважно саморобними пензликами, зробленими з котячої шерсті (так звані «кошачки»). У сік рослин раніше додавали яєчний жовток, і цими природними фарбами господині розмальовували свої будинки всередині і ззовні. Малюнки не були розраховані на довге життя. Раз на рік, під свято Великодня, всі настінні розписи змивали і наносили нові.

На початку XIX століття розпис уже наносили на предмети домашнього начиння — посуд, скрині, брички. Пізніше, коли в продажу з’явився папір почали створювати так звані «мальовки» — картини на папері.

Петриківський розпис дуже багатий на символи. Наприклад калина –  символ України, маки – символ любові, васильки символізують молоде покоління, а символ жар-птаха приносить щастя та достаток у дім. 

Художній світ молодої мисткині – це дивовижне поєднання емоційності та врівноваженості, реальності й казковості, вишуканих ліній та мінливих кольорів, традицій і нестримних пошуків миттєвостей гармонії. Її роботи ніби випромінюють любов до квітучої української природи, життєствердність, святковість та світлосяйність. У кожній роботі відчувається неповторний індивідуальний стиль і висока культура виконання. 

 

Вівторок, 29 березня 2016 07:49

«З любов’ю до рідної землі»

Автор

Персональна виставка «З любов’ю до рідної землі» від студентки педагогічного факультету Ольги Мацько

Нещодавно в університеті відкрилася персональна виставка творчих робіт студентки педагогічного факультету (декан, професор Наталія Ігнатенко) Ольги Мацько, яка має чарівну назву «З любов’ю до рідної землі». Керівником виставки є кандидат педагогічних наук, член спілки дизайнерів України Ольга Стрілець.    

Юна майстриня родом з міста Харкова. Навчалася у Миргородському керамічному технікумі імені  М. Гоголя. На сьогоднішній день – студентка нашого вишу, яка навчається на 4 курсі спеціальності «Образотворче мистецтво» заочної форми навчання, а також вчитель Богуславської школи мистецтв класу «Образотворче мистецтво». Ольга Мацько працює у техніці вишивка, ткацтво, кераміка, витинанка, Петриківський розпис, писанка, графіка, малярство на склі, печворк, акварельний та олійний живопис. 

Брала участь у Всеукраїнських та Міжнародних виставках. Її роботи з декоративно-прикладного мистецтва представлені у містах Борисполі, Бережанах, Переяславі-Хмельницькому (музей Г. Сковороди), Києві (Національний музей народної творчості) та інших. 

На виставці «З любов’ю до рідної землі»,  представлені картини в техніці Петриківського розпису: картини на полотні, рушникові орнаменти, декоративний посуд. 

За словами майстрині Ольги Мацько

– Початок свого розвитку Петриківський розпис бере з настінного малювання, яке було поширене в Україні з давніх часів. Декоративна композиція виконувалася з уяви, без попередніх начерків, тому це вимагало досконалої вправності, чіткості ліній, їх плавності, гармонії. Майстри, які володіли досконалою технікою та були наділені художнім смаком завжди перебували  у  пошані. 

     Петриківські художники малюють переважно саморобними пензликами, зробленими з котячої шерсті (так звані «кошачки»). У сік рослин раніше додавали яєчний жовток, і цими природними фарбами господині розмальовували свої будинки всередині і ззовні. Малюнки не були розраховані на довге життя. Раз на рік, під свято Великодня, всі настінні розписи змивали і наносили нові.

На початку XIX століття розпис уже наносили на предмети домашнього начиння — посуд, скрині, брички. Пізніше, коли в продажу з’явився папір почали створювати так звані «мальовки» — картини на папері.

Петриківський розпис дуже багатий на символи. Наприклад калина –  символ України, маки – символ любові, васильки символізують молоде покоління, а символ жар-птаха приносить щастя та достаток у дім. 

Художній світ молодої мисткині – це дивовижне поєднання емоційності та врівноваженості, реальності й казковості, вишуканих ліній та мінливих кольорів, традицій і нестримних пошуків миттєвостей гармонії. Її роботи ніби випромінюють любов до квітучої української природи, життєствердність, святковість та світлосяйність. У кожній роботі відчувається неповторний індивідуальний стиль і висока культура виконання. 

Міністерство освіти і науки України

Державний вищий навчальний заклад «Переяслав – Хмельницький 

державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»

Національна музична академія України імені П. Чайковського

Київський університет імені Бориса Грінченка

Дніпропетровська консерваторія імені М. Глінки

Асоціація центрів і клубів Юнеско Республіки Молдова

Державний вищий навчальний заклад «Університет менеджменту освіти» НАПН України

 

 

 

ПРОГРАМА

 

 

Культурно – мистецького проекту

 

«Золоті обереги вічності»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

24 березня 2016р.

Переяслав – Хмельницький – 2016 

 

Середа, 23 березня 2016 06:20

Переможці пісенного фестивалю

Автор

Вітаємо наших переможців Всеукраїнського пісенного фестивалю «Педагогічна імперія вокалу: Мамина пісня», який відбувся 18 березня 2016 року в НПУ ім..М.П.Драгоманова (м. Київ)  

 

Нестеренко Юлія 

студентка ІІ курсу спеціальність «Музичне мистецтво» Диплом ІІІ ступеня (номінація «естрадний вокал») і пам’ятний подарунок 

 

 

 

Ланцова Анастасія

студентка ІV курсу спеціальність «Музичне мистецтво» Диплом V ступеня (номінація «академічний вокал»)

 

Сімороз Євген

 студента ІV курсу спеціальність «Музичне мистецтво» Диплом учасника (номінація «естрадний вокал»)